Роман Безус: "Ріанчо запитав: як у тебе справи в Німеччині? Тоді я все зрозумів"

Український півзахисник бельгійського “Сент-Трюйдена” Роман Безус в інтерв’ю програмі “Про Футбол” розповів про своє життя у Європі та про свої шанси потрапити до збірної України.

Роман Безус: "Ріанчо запитав: як у тебе справи в Німеччині? Тоді я все зрозумів"
Роман Безус: "Ріанчо запитав: як у тебе справи в Німеччині? Тоді я все зрозумів" — фото

Про Бельгію: “Тут люди живуть спокійно. Їм є на що жити, бо тут про них країна дбає і вони самі. Тут можна зустріти бабусь, жіночок, котрі постійно сидять у салонах, роблять гарні зачіски, а потім йдуть у ресторани. Усі тут відносяться дуже добре до футболістів, посміхаються, роблять якісь компліменти. Вони більше хочуть не взяти автограф, чи фотографуватися з тобою, а для них більш важливо посміхнутися, двома-трьома словами перекинутись. Вболівальники після гри аплодують, підтримують команду.

Коли виграли першу гру, і потім цілий обряд традицій: треба було підійти до вболівальників поаплодувати їм, покричати якісь кричалки, Я подумав, що ми вже чемпіонат виграли”.

Про традиції: “Після гри у нас є такий зал, де постійно проводиться дискотека. Завжди там повно людей. Ми після гри повинні туди заходити на 15-20 хвилин. Хто хоче може випити колу або пиво, або ще щось. Також в нас є спонсори. Треба, щоб гравці йшли та потисли руку їм після гри. А там їх чоловік 20-30, та деколи випивши трохи сидять.

Я представляв якось, якби щоб у нас було після невдалої гри “Дніпра” або “Динамо”, і треба було йти туди. Я представляю щоб ті люди нам наговорили (сміється)”.

Про гру у “Сент-Трюдені”: “По першим іграм я думав що ми будемо у першій шістці. Одну гру ми програли на 93 хвилині, іншу на 90-й. Багато таких ігор було. І тому ми зараз на такому місці”.

Про інші варіанти кар’єри: “Їздив у Туреччину, але щось не зрослось. Так вийшло. Там і умови були набагато кращі ніж у Бельгії, рази в три пропонували більшу зарплатню. Були дзвінки з Росії, але я казав, що мені ці варіанти не цікаві”.

Про “Дніпро”: “Я був на останніх зборах з командою. Тренувався, мені все подобалося. Тренер відносився нормально. Розумів що я міг грати та допомагати команді, були думки щоб лишитися. Але жодного кроку не було. Просто сказати – будеш 30 відсотків від зарплати отримувати, і ми віддамо тобі частину боргу. Але ніхто не підійшов і не сказав так”.

Про критику: “Багато психологічних факторів, які впливають на футболіста. Є невпевненість, боїшся щось зробити не так, бо тебе почнуть критикувати. Тебе критикують, критикують, а ти сам опускаєшся і опускаєшся. Тому що на тебе весь час тиснуть. Було тяжко, бо на тренуваннях ти три-чотири неділі із “шкіри лізешь”, а можеш не грати дві-три гри, або виходиш на п’ять хвилин, але за цей час ти просто можеш не війти в гру. Потім знову буде критика, потім знову не граєш. І все”.

Про збірну: “Шевченко підійшов, подякував за професіоналізм, за віддачу на тренуванні. Як би це важко не було йому казати, але він сказав, що я маю їхати зі збірної.

Одного разу Ріанчо переплутав чемпіонат, де я грав. Каже, як там у тебе справи у Німеччині (сміється)? Я кажу, нічого що я в Бельгії граю. Тоді я зрозумів, що можна збирати речі (сміється).

Знаю, що Малиновський Ріанчо подобається. Може коли він знову буде грати, то тренерський штаб знову на нас більше уваги будуть звертати (смієтсья)”.

Джерело: www.footboom.com

Читайте также

Комментарии