Мирон МАРКЕВИЧ: «Максимум Днепра сегодня – третье место»

Наставник днепропетровского клуба считает, что команда срочно нуждается в усилении

Мирон МАРКЕВИЧ: «Максимум Днепра сегодня – третье место»
Мирон МАРКЕВИЧ: «Максимум Днепра сегодня – третье место» — фото

Мирон МАРКЕВИЧ: «Максимум Днепра сегодня – третье место»

Керманич дніпрян прокоментував нічию з донецьким Металургом, розповів про кадрові проблеми та що для його команди значить Ліга Європи

Мироне Богдановичу, першу половину матчу з МетаДоном ваша команда провела досить непогано: створила чимало моментів, багато комбінувала, повністю переграючи опонента. Чому ж не вдалося забити другий мяч і піти на перерву переможцем?
Мабуть, уся справа в майстерності футболістів, адже такі моменти необхідно реалізовувати. На превеликий жаль, нам не вдалося відзначитися вдруге, й, зрештою, зустріч закінчилася внічию 1:1.

Момент із пропущеним голом від Мораєса ви вже з командою розбирали? Хто там недопрацював, хто винен?
Так, розбирали. Пропущений гол од Мораєса схожий з тим, що ми пропустили від Інтера. Спершу програли боротьбу, потім мяч відскочив, а підібрати його нікому. На жаль, у нас усі захисники однопланові, немає такого виконавця, котрий читав би всі ці відскоки. Вони добре діють у індивідуальній грі, персональному опікуванні, а щоби читати гру це трохи інше. Тому для мене це головний біль, і нам будь-що потрібно знайти такого гравця, котрий міг би читати гру, передбачати епізод.

Після матчу з донеччанами ви також сказали, що вашій команді потрібен лівий захисник і плеймейкер. Уже є якісь кандидати на ці позиції?
Насправді, нам чимало потрібно нових футболістів, якщо створювати серйозну команду. Якщо ж просто грати, третє місце ми візьмемо. Для того, щоби на рівних змагатися з Динамо та Шахтарем, команда потрібна зовсім іншого рівня. Якщо перші півроку я ще приглядався до хлопців, то зараз уже очевидно, що необхідне якісне підсилення. Не потрібно дурити ні себе, ні людей, сьогоднішній максимум Дніпра третє місце.

Що трапилося із Зозулею? Чому Роман за півроку так і не зміг відзначитися забитим мячем ні за збірну, ні за Дніпро?
Це в Романа потрібно запитати, чому він перестав забивати. Я стараюся його ставити, довіряю йому, в збірній йому довіряють, а чого він не забиває, тяжко сказати. Значить потрібно до себе претензії предявляти, розбиратися, чому так відбувається.

Питання зі Стриничем закрите? Він залишить клуб?
Так, Іван взимку йде з Дніпра.

Наскільки серйозною для вашого колективу є втрата хорватського бека?
Чесно кажучи, для нас втрата будь-якого футболіста це серйозна проблема, а тим паче, такого рівня, як Стринич! Іван це один із тих стовпів, на якому тримається Дніпро. Джуліано пішов, Стринич також зараз іде, Матеус іще далекий від оптимальних кондицій. Окрім того, з Коноплянкою ситуація перебуває в підвішеному стані. Усе це накладається одне на одне, а звідси й виходить такий результат.

А ви з Коноплянкою розмову мали? Як на нього взагалі впливають усі ці трансферні чутки, закінчення контракту з Дніпром?
Звісно, розмовляв. Йому також некомфортно працювати в такій атмосфері. Жені потрібно або підписувати новий контракт із Дніпром і працювати далі, або переходити в інший клуб. Гадаю, всім піде на користь, якщо Євген нарешті визначиться. Якщо ж Коноплянка все ж таки вирішить піти, так тому й бути, тут вже нічого не вдієш. Але, однозначно, йому потрібно визначатися, адже нинішня ситуація не йде на користь ні йому, ні команді.

Мироне Богдановичу, як команда готуватиметься до наступного матчу чемпіонату проти Зорі?
А як за таких погодних умов можна готуватися? Команда тренується в манежі, де зовсім інше покриття. На Дніпро-Арену вийшли вже не те. Затягнули цей чемпіонат чорт знає куди. Навіщо зараз грати, для кого? Морозно, поле вкрите снігом, відтак для футболістів зростає можливість отримати травму.

А як почувається Руслан Ротань? Ураховуючи його проблеми з коліном, заняття в манежі навряд чи підуть йому на користь?
А що робити, де йому займатися? На вулиці снігу під два метри, дванадцять градусів морозу. Руслан тренується з усіма. Зрештою, хлопці в нас не вимогливі, тренуються на совість, попри всі обставини.

Виліт із Ліги Європи стане для Дніпра трагедією?
Та чому трагедією? Якщо, скажімо, на наступний рік ми знову потрапимо до єврокубків і гратимемо в них за межами Дніпропетровська, нащо таке взагалі потрібно? Грати за порожніх трибун немає жодного сенсу.

На Сент-Етьєн своїх підопічних по-бойовому будете налаштовувати?
Звичайно, іншого виходу в нас немає. Як мовиться, відступати нам нікуди, будемо битися до останнього та сподіватимемося, що Фортуна нам усміхнеться. Як воно вийде, інше питання. Сент-Етьєн непоступливий та хороший суперник, проте спробуємо його переграти.

Роман КИРІЄНКО, Український футбол

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Джерело: football.sport.ua

Читайте также

Комментарии