Юрій МАКСИМОВ: «На «Дніпро-Арені» в хорватського клубу не було би жодних шансів»

<div><sape_index><p><b>— </b><b>Юрію Вільєвичу, неочікувано</b><b> «Дніпру» довелося зіткнутися з величезними труднощами, щоби перемогти скромний хорватський</b><b> колектив. Як гадаєте, що саме завадило «біло-синьо-блакитним» обійтися без валідольного</b><b> кінця, й здобути звитягу більш упевнено, адже передумов для цього</b><b> вистачало?</b></p> <p>— Гадаю, уся справа в слабкій реалізації. Якби у першому таймі дніпряни реалізували бодай половину з того, що мали, впевнений, «Хайдук» розгрому не уникнув. Але балканцям у певний момент пощастило, непогано зіграв їхній голкіпер. Стільки разів виручав, що і порахувати складно. Хлопцям потрібно було точніше бити, враховуючи чудову реакцію Калинича. Загалом, прикро, що саме таким чином склалася гра, і український колектив замість впевненої перемоги отримав не тільки нервову кінцівку, але й небезпечний рахунок на матч-відповідь.</p> <p><b>— </b><b>Як показала гра, хорватські</b><b> легіонери дніп­ропетровців, судячи з усього, з особливим настроєм підійшли на</b><b> це протистояння. Адже і Стринич, і Бартулович, і особливо Калинич</b><b> грали дуже відчайдушно!</b></p> <p>— А по-іншому і бути не могло. Хлопці грали проти своїх. На такі поєдинки завжди налаштовуєшся по-особливому. Калинич навіть коли гол забив, то не надто цьому радів, але, повірте, у середині Ніколу емоції переповнювали. Усі розуміють значимість цього матчу, й осічки на цій стадії дуже дорого коштують.</p> <p><b>—</b><b> </b><b>Наскільки, у першу чергу, в психологічному плані важко відіграватися, особливо</b><b> коли при цьому володієш тотальною перевагою?</b></p> <p>— Добре, що усе добре закінчилося для «Дніп­ра». Хочу сказати, що цей гол у плані психології не повинен був сильно надломити хлопців. Певна річ, пропускати завжди прикро і неприємно, але ж у першому таймі ми всі бачили, наскільки відчутною була перевага дніпрян. Як на мене, дніпряни вірили й, що найголовніше, були впевнені у своїх силах, тож цей м’яч їх навіть дещо розізлив. Вдалося відразу відігратися, що також є важливим фактором. Якби трохи затягнули з цим, то могли б узагалі не виграти. А так зуміли швидко вирівняти становище, продовжували гнути свою лінію, і, зрештою, дотиснули хорватів.</p> <p><b>— </b><b>Себто якщо у першому таймі підопічним Маркевича вдалося відзначитися,</b><b> вже можна було б говорити про переможця пари?</b></p> <p>— Ну, про переможця, можливо, ще й ні, але за класом команди все-таки помітно відрізняються. Гадаю, перемога дніпрян навіть у два м’ячі ставила б хрест на надіях хорватів пройти далі. А так — 2:1, і в гостях може трапитися усе, що завгодно. Нерідко у футболі долі протистоянь вирішували зовсім випадкові голи чи непотрібні на рівному місці помилки.</p> <p><b>— </b><b>А що можете сказати </b><b>про Артема Мілевського, котрому наставник «Хайдука» Ігор Тудор надав шанс, </b><b>випустивши на заключну десятихвилинку?</b></p> <p>— Що би там не казали, було помітно, що Артем ще далекий від своїх оптимальних кондицій. Я дуже поважаю цього гравця і бажаю якомога скоріше повернути втрачену форму. Артемові усього 29, хлопець ще здатний не один рік демонструвати хороший футбол, радувати уболівальників забитими м’ячами. Ще раз повторюся, дуже хочеться, щоби екс-динамівець ще засвітився у європейському футболі.</p> <p><b>— </b><b>Чому в єврокубках оборона дніпропетровців виглядає не так переконливо, </b><b>як у матчах внутрішньої першості, де вони за чотири тури </b><b>не пропустили жодного м</b><b>’</b><b>яча?</b></p> <p>— Складно сказати. Можливо, рівень команд інший. Насправді, причин може бути достатньо. Все ж таки психологія на матчі єврокубків і внутрішньої першості дещо різниться. Хоча з «Хайдуком» зіграла свою роль випадковість. Дуглас впав, не зміг вибити м’яча, чим у підсумку й підвів свою команду.</p> <p><b>— </b><b>А, можливо, причина в тому, що «Дніпро» матчі чемпіонату проводить </b><b>на рідному стадіоні, а єврокубки доводиться грати в Києві?</b></p> <p>— Безперечно, це одна з ключових причин. У Дніпропетровську тамтешні фанати відчайдушно підтримували команду, гнали її уперед. Тим паче, у Дніпрі вміють уболівати, і роблять це дуже красиво та щиро. На «Дніпро-Арені» в хорватського клубу не було би жодних шансів.</p> <p><b>— </b><b>У цьому році Євген Шахов став справжнім джокером «Дніпра». Шахов-молодший забив не тільки </b><b>переможний гол «Хайдуку», але й встиг тричі відзначитися в чемпіонаті, </b><b>й ще стільки ж за дублюючий склад. Як гадаєте, у </b><b>чому феномен цього хлопчини, і чи здатен він вже в </b><b>найближче майбутнє поборотися за місце в основ­ному складі?</b></p> <p>— Так, цьогоріч Євген став справжнім джокером. Хлопчина виходить з лави запасних, забиває. І хорватам він забив надважливий м’яч, до того ж, зробив це красиво. Певне, відіграють свою роль футбольні гени. Впевнений, у перспективі Євген стане одним з ключових виконавців «біло-синьо-блакитних»!</p> <p><em><b><span class="Italic_bold">Роман КИРІЄНКО.</span></b></em></p> </sape_index></div>

Юрій МАКСИМОВ: «На «Дніпро-Арені» в хорватського клубу не було би жодних шансів»
Юрій МАКСИМОВ: «На «Дніпро-Арені» в хорватського клубу не було би жодних шансів» — фото

Екс-гравець Дніпра та збірної України прокоментував вольову перемогу свого колишнього колективу над хорватським Хайдуком та повернення Мілевського

Юрій МАКСИМОВ

Юрію Вільєвичу, неочікувано Дніпру довелося зіткнутися з величезними труднощами, щоби перемогти скромний хорватський колектив. Як гадаєте, що саме завадило біло-синьо-блакитним обійтися без валідольного кінця, й здобути звитягу більш упевнено, адже передумов для цього вистачало?

Гадаю, уся справа в слабкій реалізації. Якби у першому таймі дніпряни реалізували бодай половину з того, що мали, впевнений, Хайдук розгрому не уникнув. Але балканцям у певний момент пощастило, непогано зіграв їхній голкіпер. Стільки разів виручав, що і порахувати складно. Хлопцям потрібно було точніше бити, враховуючи чудову реакцію Калинича. Загалом, прикро, що саме таким чином склалася гра, і український колектив замість впевненої перемоги отримав не тільки нервову кінцівку, але й небезпечний рахунок на матч-відповідь.

Як показала гра, хорватські легіонери дніпропетровців, судячи з усього, з особливим настроєм підійшли на це протистояння. Адже і Стринич, і Бартулович, і особливо Калинич грали дуже відчайдушно!

А по-іншому і бути не могло. Хлопці грали проти своїх. На такі поєдинки завжди налаштовуєшся по-особливому. Калинич навіть коли гол забив, то не надто цьому радів, але, повірте, у середині Ніколу емоції переповнювали. Усі розуміють значимість цього матчу, й осічки на цій стадії дуже дорого коштують.

Наскільки, у першу чергу, в психологічному плані важко відіграватися, особливо коли при цьому володієш тотальною перевагою?

Добре, що усе добре закінчилося для Дніпра. Хочу сказати, що цей гол у плані психології не повинен був сильно надломити хлопців. Певна річ, пропускати завжди прикро і неприємно, але ж у першому таймі ми всі бачили, наскільки відчутною була перевага дніпрян. Як на мене, дніпряни вірили й, що найголовніше, були впевнені у своїх силах, тож цей мяч їх навіть дещо розізлив. Вдалося відразу відігратися, що також є важливим фактором. Якби трохи затягнули з цим, то могли б узагалі не виграти. А так зуміли швидко вирівняти становище, продовжували гнути свою лінію, і, зрештою, дотиснули хорватів.

Себто якщо у першому таймі підопічним Маркевича вдалося відзначитися, вже можна було б говорити про переможця пари?

Ну, про переможця, можливо, ще й ні, але за класом команди все-таки помітно відрізняються. Гадаю, перемога дніпрян навіть у два мячі ставила б хрест на надіях хорватів пройти далі. А так 2:1, і в гостях може трапитися усе, що завгодно. Нерідко у футболі долі протистоянь вирішували зовсім випадкові голи чи непотрібні на рівному місці помилки.

А що можете сказати про Артема Мілевського, котрому наставник Хайдука Ігор Тудор надав шанс, випустивши на заключну десятихвилинку?

Що би там не казали, було помітно, що Артем ще далекий від своїх оптимальних кондицій. Я дуже поважаю цього гравця і бажаю якомога скоріше повернути втрачену форму. Артемові усього 29, хлопець ще здатний не один рік демонструвати хороший футбол, радувати уболівальників забитими мячами. Ще раз повторюся, дуже хочеться, щоби екс-динамівець ще засвітився у європейському футболі.

Чому в єврокубках оборона дніпропетровців виглядає не так переконливо, як у матчах внутрішньої першості, де вони за чотири тури не пропустили жодного мяча?

Складно сказати. Можливо, рівень команд інший. Насправді, причин може бути достатньо. Все ж таки психологія на матчі єврокубків і внутрішньої першості дещо різниться. Хоча з Хайдуком зіграла свою роль випадковість. Дуглас впав, не зміг вибити мяча, чим у підсумку й підвів свою команду.

А, можливо, причина в тому, що Дніпро матчі чемпіонату проводить на рідному стадіоні, а єврокубки доводиться грати в Києві?

Безперечно, це одна з ключових причин. У Дніпропетровську тамтешні фанати відчайдушно підтримували команду, гнали її уперед. Тим паче, у Дніпрі вміють уболівати, і роблять це дуже красиво та щиро. На Дніпро-Арені в хорватського клубу не було би жодних шансів.

У цьому році Євген Шахов став справжнім джокером Дніпра. Шахов-молодший забив не тільки переможний гол Хайдуку, але й встиг тричі відзначитися в чемпіонаті, й ще стільки ж за дублюючий склад. Як гадаєте, у чому феномен цього хлопчини, і чи здатен він вже в найближче майбутнє поборотися за місце в основному складі?

Так, цьогоріч Євген став справжнім джокером. Хлопчина виходить з лави запасних, забиває. І хорватам він забив надважливий мяч, до того ж, зробив це красиво. Певне, відіграють свою роль футбольні гени. Впевнений, у перспективі Євген стане одним з ключових виконавців біло-синьо-блакитних!

Роман КИРІЄНКО.

Patrick-Україна

Джерело: www.ukrfootball.ua

Читайте также

Комментарии