Дві особистості Дніпра

Мільйони людей зі всіх куточків світу слідкуватимуть за фінальним матчем Ліги Європи 2014/15. Особливо багато уваги вирішальному поєдинку турніру приділятимуть в Іспанії та Україні, чиї представники, власне, й схрестять зброю в дуелі за другий за престижністю клубний трофей Європи.

Дві особистості Дніпра
Дві особистості Дніпра — фото

Дві особистості Дніпра. Рамос проти Маркевича
Дві особистості Дніпра. Рамос проти Маркевича - Загальні новини

Мільйони людей зі всіх куточків світу слідкуватимуть за фінальним матчем Ліги Європи 2014/15. Особливо багато уваги вирішальному поєдинку турніру приділятимуть в Іспанії та Україні, чиї представники, власне, й схрестять зброю в дуелі за другий за престижністю клубний трофей Європи.

Особливим цей фінал буде і для Хуанде Рамоса тренера, котрий двічі з Севільєю вигравав Кубок УЄФА, а Дніпро вперше в його історії вивів до Ліги чемпіонів. Саме Рамос зняв єврокубкове прокляття дніпропетровського колективу, котре раз за разом ганьбило Дніпро на міжнародній арені. З Рамосом Дніпро вийшов на рівень, який дозволяв стабільно грати в групі Ліги Європи і виходити в плей-офф. Але Рамос не проходив з Дніпром далі 1/16-ї фіналу.

Мірон Маркевич та Хуанде Рамос
Дві особистості Дніпра. Рамос проти Маркевича - Общие новости - изображение 1

На зміну іспанцю прийшов Мирон Маркевич і в перший же рік замахнувся на колосальне досягнення: перемогу у Лізі Європи. Мирон Богданович кардинально не змінив основи, яку вибудував його попередник, але добудував команду на свій лад. Таким чином, Дніпро, добившись такого значимого для українського футболу успіху, породив багато запитань: невже в українських умовах результат здатні давати тільки вітчизняні тренери або спеціалісти з близького зарубіжжя? Чому Хуанде Рамос іменитий європейський спеціаліст за чотири роки здобув з Дніпром менше, аніж Мирон Маркевич, максимальним досягненням якого на міжнародній арені був чвертьфінал Ліги Європи? Однозначно на ці питання відповісти не можна, але розбиратися в процесах потрібно пробувати.

Менталітет

Ми звикли говорити, що в наших спортсменів немає менталітету переможців, ставлячи при цьому в приклад саме європейців. Не звиклим до гучних звитяг українським футболістам потрібно часто наголошувати про їхню значимість, щоб прибрати тремтіння колін, з яким вітчизняні команди виходять на матчі проти іменитих європейських суперників.

Хуанде Рамос з Дніпром проробив колосальну роботу в плані менталітету: команда, котру роками сковували своїми застарілими, шаблонними тренерськими ідеями вітчизняні спеціалісти, досить швидко набула європейських рис. Дніпро, не володіючи надто широкою кадровою обоймою, спокійно витримував графік гри два рази на тиждень, спокійно вступав у відкритий бій з вищими за класом суперниками, сміливо клав перед собою значимі цілі.

Мірон Маркевич та Хуанде Рамос
Дві особистості Дніпра. Рамос проти Маркевича - Общие новости - изображение 2

Хуанде Рамос рухався правильним шляхом, але, як виявилось, з недостатньою підготовкою. Іспанець приїхав до України з чіткою метою збудувати серйозну, конкурентноспроможну команду, але з методами, які не ідеально підходили до українських футбольних реалій. Вивівши Дніпро на принципово новий рівень, Рамос заради подальшого росту колективу мусив відступитися від своїх принципів і прийняти правила гри середовища, в якому знаходився: правильно розкласти пріоритети, принісши в жертву один турнір заради іншого; пожертвувати видовищем гри заради результату; відкинути в бік толерантність Іспанця поглинула українська футбольна реальність, яку змінити було нереально. Щоб й далі піднімати Дніпро, Рамос мусив змінитися сам.

Але завдання для іспанця виявилося не підсильним, що породжувало безнадію, якою були окрашені публічні виступи спеціаліста: між нами та Динамо з Шахтарем прірва, Дніпро не здатний зараз проходити команди англійської Премєр ліги. Подібне налаштування головного тренера, яке висвітлювалося тільки в критичних моментах, не могло не впливати на футбольну свідомість підопічних Рамоса.

Мирон Маркевич, звісно, не обіцяв Дніпру золотих гір, але й прийшов до команди не на перспективу. Маркевич прийшов здобувати результат, незважаючи на всі ті аспекти, про які раніше говорив Рамос. Мирон Богданович, для якого український футбол рідна кухня, швидко зорієнтувався і команду, вибудувану Рамосом, пристосував до українських умов.

Мірон Маркевич та Хуанде Рамос
Дві особистості Дніпра. Рамос проти Маркевича - Общие новости - изображение 3

Маркевич на початку року також говорив про те, що Дніпру важко буде боротися за щось вагоме у Лізі Європи і що більше його приваблює боротьба за зону Ліги чемпіонів в УПЛ. Але Маркевич, на відміну від Рамоса, дуже швидко зорієнтувався і без зайвого сорому розклав пріоритети. Почало виходити у Лізі Європи відразу внутрішні змагання відійшли на другий план. Команда втомлювалася відразу тренерський штаб чітко розділив підопічних на основних і запасних. Рамос боявся таких нетрадиційних для європейців кроків, тому і змушений був зупинитися на півшляху.

Кадрове питання

Команда Хуандре Рамоса була краще укомплектованою, але футбол показувала навряд чи набагато якісніший, ніж команда Мирона Маркевича. У Богдановича немає футболіста типу Джуліано, який звязував захист з атакою Дніпра. Відтак, Маркевич мусить раз за разом давати шанси Роману Безусу, котрий після Ворскли все ніяк не може знайти себе. Маркевич на плей-офф Ліги Європи залишився без Стрініча та Зозулі, а також по суті і без Матеуса, котрий за часів Рамоса був лідером Дніпра і показував дуже якісний футбол.

Парадокс, при якому команда, втративши кількох провідних гравців, не понизила якість гри і добилася кращого результату, ніж у вихідному варіанті, пояснити дуже непросто. Є сенс говорити про вміння Маркевича ліпити команду з матеріалу, який Рамосу просто звязував руки.

Мірон Маркевич та Хуанде Рамос
Дві особистості Дніпра. Рамос проти Маркевича - Общие новости - изображение 4

Іспанець також був у певному цейтноті, вимушено ставлячи в основу то Кравченка, то Політила, то Влада. Але Рамос так і не зумів з величезної глиби зробити бодай щось схоже на скульптуру. Маркевич швидко зорієнтувався: після провального протистояння з Копенгагеном Польовий, Бартулович, Політило були відчеплені від команди, на межі знаходився Лео Матос. А Рамос зі своїм прогресивним баченням обойма команди 18-20 гравців власноруч сковував себе.

Хоча, знову ж таки, основи роботи Рамоса були правильними. Якщо ми хочемо зробити велику команду, в ній повинні грати великі гравці з таким принципом підходив до комплектації іспанський фахівець. Чи може цьому принципу заперечити Маркевич або якийсь інший тренер? Навряд чи Показовим є приклад Лео Матоса, якого Мирон Богданович взимку не бачив в складі Дніпра ні під яким кутом. Якби Богдановичу дали кваліфікованого лівого захисника на подобі Азеведо, або Стрініча, то Матос в кращому випадку задовольнявся б потраплянням на лаву для запасних. Але Коли ситуація стала критичною, Маркевич навіть з Матоса зміг зробити гравця, якого після гри з Наполі до символічної збірної Ліги Європи включили різноманітні авторитетні видання Старого Світу. В чому секрет? То питання без відповіді В цьому і є різниця між Рамосом та Маркевичем: обидва розуміють основи і прагнуть до ідеалу, але один здатний вміло виходити з критичних ситуацій, а інший до останнього тримається за шаблон

Тактика

Основний принцип Рамоса це швидкий перехід від оборони до атаки з мінімумом дотиків до мяча і продуктивна гра без нього. Зробивши це основою, іспанець варіював різними тактичними елементами: гра з двома нападниками, Селезньов в ролі центрального півзахисника, Роман Зозуля в якості вінгера, Ротань як центральний захисник та багато іншого. Дуже часто це давало свої плоди. На фоні прагматичних і консервативних суперників в чемпіонаті України Дніпро виглядав командою дійсно європейською. Але ж скільки разів Рамоса ця пристрасть до нетрадиційних тактичних ходів губила?! Заміни захисників на нападників наприкінці гри, ослаблення центру поля на користь атаки, гра з оголюванням зон час від часу Рамос поставав в ролі авантюриста. В Україні, де більшість команд грають за принципом вода камінь точить, розкутий і не закомплексований з точки зору тактики Дніпро створював видовище, але не витискав максимальний результат.

Мірон Маркевич та Хуанде Рамос
Дві особистості Дніпра. Рамос проти Маркевича - Общие новости - изображение 5

Команда Маркевича більш прагматична. На старті сезону, щоправда, експериментував і Мирон Богданович (памятаємо Коноплянку на позиції центрального півзахисника в матчі проти Копенгагена, Федецького на лівому фланзі захисту та в центрі, Бруну Гаму на позиції під нападником), але з плином часу наставник звів тактичні експерименти до мінімуму. Тільки в критичних ситуаціях тренерський штаб вдається до нетрадиційної гри. Зараз Маркевич працює за принципом досконало відшліфувати те, що є, а не створювати щось нове. В Лізі Європи Дніпро майже не пропонував суперникам тактичних сюрпризів, а просто вбивав їх традиційними, але з кожним матчем все більш досконалими методами.

Очікування

Рамос звик бути першим і приїхав до України, щоб бути першим. Тренер не був частиною команди, а команда стала частиною тренера. Перебудувавши під себе абсолютно усе в ігровому та тренувальному процесах, Рамос очікував отримати в клубі владу вирішувати кадрові питання, часто бачитися і спілкуватися з власником Дніпра, приймати рішення щодо стратегії розвитку. Але найголовніше це те, що Рамос очікував класичної футбольної боротьби, де перемагають найсильніші і найвідважніші. А по суті іспанець потрапив до середовища з дуже специфічними умовами, в яких працювати потрібно з оглядкою на усі підводні течії.

Мірон Маркевич та Хуанде Рамос
Дві особистості Дніпра. Рамос проти Маркевича - Общие новости - изображение 6

Рамос став авторитетом для гравців та вболівальників, але некомфортно почував себе в компанії адміністраторів та менеджерів клубу. Коли іноземний тренер йде працювати в чужу за ментальністю та культурою країну, йому повинні допомагати абсолютно усі члени клубу, створюючи для тренера повноту влади. У Рамоса таких умов не було.

Іспанець очікував трансферів типу Джованні Дос Сантоса, а отримував Дениса Олійника. Потрохи акценти і пріоритети іспанця змінювалися і спортивні цілі відходили на другий план. Рамос бачив складну футбольну та соціально-економічну ситуацію в клубі, втрачаючи мотивацію та не вірячи, що в таких умовах можна розвиватися, рости як спеціаліст. В результаті все звелося до меркантильних інтересів: іспанець просто заробляв гроші, а коли випала зручна нагода зібрав валізи і пішов, сподіваючись при цьому ще відсудити у Дніпра кругленьку суму.

Маркевич, заступивши на посаду головного тренера дніпропетровської команди, ілюзіями себе не тішив. Мирон Богданович в часи роботи в Металісті зрозумів, що навіть якщо ти сильніший це не гарантія того, що фінішуєш вище Динамо та Шахтаря.

Мірон Маркевич та Хуанде Рамос
Дві особистості Дніпра. Рамос проти Маркевича - Общие новости - изображение 7

Маркевич легко зрозумів умови, в яких нині існує вітчизняний футбол, тому безболісно переключився з роботи з технічними та вивченими латиноамериканцями на роботу з простакуватими, зате старанними українськими гравцями. Маркевич показав Україні нову грань футбольних талантів Чеберячка, Матоса, Федорчука, Лучкевича; Маркевич почав довіряти молоді і, цілком можливо, максимально ефективно витискав би дивіденди з таланту Олійника, якого Рамос просто списав з рахунків. Такий підхід зміцнив колективний дух Дніпра і завдяки згуртованості та взаємовиручці дніпряни компенсують відсутність в складі колективу умовних Дос Сантосів, Жорді Альб та Боатенгів.

Умови

Каденція Хуанде Рамоса припала на час, коли футбол в Україні завдяки фінансовим вливанням олігархів розвивався стрімкими темпами і в країні вперше за часи Незалежності були відразу чотири команди, котрі сміливо декларували ціль здобуття чемпіонства. Та крім топ-четвірки (Динамо, Шахтар, Металіст і, власне, Дніпро) самобутніми (як і зараз) були Зоря та Ворскла, швидко прогресував і доріс до пристойного рівня Чорноморець, кусючими були Карпати, донецький Металург, Арсенал, Волинь. Чемпіонат перестав бути прохідним і друге місце (максимальне досягнення Дніпра за часів Рамоса) то дійсно серйозний здобуток.

Мірон Маркевич та Хуанде Рамос
Дві особистості Дніпра. Рамос проти Маркевича - Общие новости - изображение 8

Сьогодні ж Дніпро неосновним складом легко переграє середняків Премєр ліги. Дуже складно уявити собі, що Дніпро може за нинішніх умов (і з нинішнім рівнем конкурентів) фінішувати нижче третього місця. Вже в першому своєму сезоні Маркевич навязав Шахтарю серйозну боротьбу за другу сходинку. А в найближчому майбутньому, без сумніву, Дніпро буде націлюватися на чемпіонство.

Та в Лізі Європи умови, в яких виступав Рамос, і в яких зараз виступає Маркевич, приблизно однакові. Можна сказати, що Мирону Богдановичу складніше, оскільки команда не має змоги проводити поєдинки на рідному стадіоні. Втім, цей фактор компенсується тим, що Дніпро Рамоса вийшов в Європу з низьким особистим рейтингом і отримував більш статусних суперників.

Маркевич, застосовуючи широку ротацію, знехтував європейським правилом, що сильна, амбітна команда повинна грати по два поєдинки на тиждень. І виходить, правильно зробив, раз Дніпро зіграє у фіналі Ліги Європи і в останньому турі УПЛ посперечається із Шахтарем за другу сходинку.

У нас тут свої правила

Фото - UA-Футбол

Джерело: www.ua-football.com

Читайте также

Комментарии